Пасевич Олександра, 12 років, м.Рівне

Олександра – талановита творча дівчинка. Вона активно відвідує школу, дуже любить математику й малювання, бере участь у творчих конкурсах з малювання. Має друзів, які підтримують її.

Сашуні не було й трьох років, коли лікарі поставили їй діагноз "цукровий діабет 1 типу". Відтоді життя родини розділилося на "до" і "після". Недоспані ночі мами, отримання знань стосовно стану організму донечки, пошук методів виживання в критичних ситуаціях… Адже діабет – це підступний ворог, який руйнує тіло зсередини. І так сталося, що дівчинка вже має ускладнення від діабету.

Щоб бачити реальну "картину" рівня цукру в крові, глюкометра мало. Потрібен постійний моніторинг показників. На глюкометрі дівчинка змушена постійно проколювати пальці, які й так щоразу страждають від гострих голок.

Порятунок є – це безперервний моніторинг рівня глюкози в крові з допомогою сенсорів. Ці пристрої – це порятунок для Саші, спокій для мами, майбутнє дівчини без ускладнень!

Олександра має ще братика та сестричку. Мама виховує трьох діток самостійно. Старший син та брат Сашуні має аутизм. Жінка намагається забезпечити дітей всім необхідним для безтурботного та щасливого дитинства. Та через великі фінансові витрати на лікування двох дітей з інвалідністю, забезпечити Сашу сенсорами не вистачає можливостей.

Мама звертається з проханням допомогти доньці постійно бачити цукор у реальному часі, тим самим зберегти здоров’я дитини.