Остапець Евеліна, 3 роки, м.Винниця

Трирічна Евеліна захворіла влітку минулого року. Раптово малеча стала млявою, у неї зник апетит, вона відмовлялася від прогулянок. Минуло ще декілька днів, а дитині ставало тільки гірше. Початкова підозра терапевта на застуду потребувала підтвердження. На жаль, аналізи, зроблені у вінницький лікарні, підтвердили більш значущу проблему – у дівчинки інсулінозалежний діабет.

Перші декілька днів мама з донькою провели у реанімації під крапельницями й наглядом лікарів. Показники рівня цукру залишалися високими, але дівчинка почала їсти. На четвертий день дитину перевели у відділення, де вона провела ще близько тижня. Евеліна не хотіла самостійно ходити, була або в ліжку, або на руках. Зранку до ночі в дівчинки були істерики, яких раніше за всі 3 роки не було. Так проходили її перші дні з діагнозом "діабет".

Згодом лікарі відпустили Евеліну додому. Дівчинка стала більш активною, істерики скінчилися, цукри стали приходити до норми. А мама почала вивчати інформацію про її діагноз. Бували дні гарні та не дуже. Але з кожним днем ставало все краще і краще. Мама зрозуміла, що діабет – це не вирок, і з ним можна прожити довге та щасливе життя.

У Евеліни вдома цілий зоопарк: три коти, собака й папуга. Евеліна почала багато часу проводити на вулиці поруч із ними, а цукри стали меншими завдяки такій активності. Знахідкою для дитини стало використання сенсорів постійного моніторингу. З ним не потрібно колоти пальчики по 10-15 разів на день. Можна не хвилювати вночі, адже сенсор показує та сигналізує про всі зміни. Із сенсорами набагато простіше компенсувати діабет та запобігти виникненню можливих ускладнень від наслідків хвороби.

Мама просить допомоги в придбанні таких сенсорів, адже це дуже важливо для підтримки гарного здоровʼя її донечки.