Кочмарук Теона, 9 років, Вінницька обл.

Теона – непроста дівчинка. Родині хотілося б радіти, коли її називають "солоденькою" дівчинкою, та сприймати це слово як звичне пестливе звертання, та ні. А все тому, що у Теони цукровий діабет. Дівчинка захворіла у пʼять рочків. Надворі тоді була зима, це був вечір Нового року. Їй стало дуже погано, вона була квола, і батьки викликали "швидку". У новорічну ніч Теона не загадувала новорічні бажання, не розпаковувала подарунки – вона лежала під крапельницями в реанімації.

За менше, ніж два тижні дівчинку виписали з лікарні, мама та донька вчилися жити наново разом. Від постійних болючих проколів пальчиків від ланцетів для заміру цукру глюкометром дитина постійно плакала, дуже боялася вимірювання цукру. Та потім на допомогу прийшли сенсори для безперервного моніторингу цукру, які стали незамінними помічниками для родини. Завдяки їм Теона мала можливість піти до школи. Звісно, вона все ще почувалася жахливо ніяково, коли їй необхідно було колоти інсулін – дівчинка понад усе не хотіла відрізнятися від однолітків. Тому за пів року дитині поставили інсулінову помпу. Здавалося б, нарешті можна видихнути: сенсор виміряє рівень цукру, помпа регулює подачу інсуліну. Дівчинка може сама за необхідності робити підколки інсуліну, сама може контролювати цукор через сенсор. Тепер вона стала майже як усі, вона може більш вільно ходити до школи та на гуртки.

Саме завдяки помпі та сенсорам у Теони є шанс бути такою, як решта діток. Але для помпи потрібні розхідники, також потрібні сенсори для заміру цукру в крові, а вони коштують чималих грошей. В родині працює лише батько. Усі ці розхідники для діабету потребують чималих фінансових вкладень, тому родина звертається до вас за допомогою для її маленької донечки Теони: допоможіть у придбанні сенсорів!