Дудніченко Захар, 6 років, м.Київ

Минулий рік став для шестирічного Захара найскладнішім у його житті. Захарчика, який зазвичай був активним та грайливим, складно було впізнати. Хлопчик став млявим, сонливим, постійно втрачав увагу. Після звернення до лікарів Захару зробили аналіз крові на глюкозу. На жаль, показники були зовсім невтішні, і дитину із мамою в швидкому порядку поклали до лікарні. За кілька годин під крапельницями рівень цукру в крові Захара суттєво не змінювався, тож лікарі були вимушені вводити йому інсулін. Так у хлопця виявили тяжку форму діабету 1 типу. Це був найгірший діагноз з усіх можливих у його випадку.

Сьогодні Захар вже непогано справляється зі своїм новим життям. Його полишив первинний страх цього захворювання. Завдячуючи сучасним препаратам і обладнанню, життя дитини з діабетом стало простішім, ніж раніше. Захар – дуже турботливий і добрий хлопчик. Він має гарні успіхи в навчанні в дошкільному закладі, але в цьому році він вимушений був багато пропустити.

Наразі Захарчик продовжує своє активне життя та збирається у свій перший клас. Попереду в нього ціле літо. Його перше літо з діабетом, яке він намагається проводити весело та з задоволенням.

Родина Захара вимушена була виїхати з Луганської області ще у 2014 році. Зараз вони живуть в селі в Київській області. Батько хлопчика працює на кабельному заводі, ще в родині є бабуся. Фінансове становище родини не дозволяє постійно використовувати сучасні методи контролю та лікування діабету в дитини. Це впливає як на самопочуття та стан хлопчика, так і на його розвиток. Допоможіть нам закупити сенсори для Захара!