Бондаренко Нікіта, 8 років, м.Одеса

Нікіті зараз вісім років, які складно назвати щасливими в його житті. Повномасштабна війна почалася, коли малечі було всього чотири. Його родина опинилася в зоні окупації в Новій Каховці. Нікіта з мамою вимушені були покинути рідний дім та переїхати до Одеси. Малюк дуже сумує за домом, друзями, дідусем та бабусею. Швидше за все, його захворювання розвинулося на фоні стресу, викликаного переїздом із зони окупації та пережитих хвилювань під час воєнних дій.

В Одесі Нікіта із мамою часто змушений спускатися в підвал під час повітряних тривог. Мама помітила, що малюк пʼє багато води. Лікарі порадили здати аналізи. І, на жаль, їх результати виявилися невтішними. Нікіта потрапив на лікарняне ліжко, пізніше пролунав і важкий діагноз лікарів – цукровий діабет 1 типу, інсулінозалежний.

Нікіта живе з мамою в орендованій квартирі. Малюк навчається у першому класі. Живе в складних умовах, спричинених війною. У мами немає можливості самостійно забезпечити Нікіту сенсорами – засобами контролю діабету, що потрібні хлопчику для підтримання стабільного стану здоров’я та запобігання ускладнень. Вона щиро сподівається на допомогу.