Пожар Ростислав, 10 р., м.Миколаїв

Ростислав народився цілком здоровою дитиною. Та щастя родини було недовгим. Вже у віці 14 місяців він потрапив у реанімацію в коматозному стані. Там батьки почули невтішний діагноз свого хлопчика – цукровий діабет 1 типу. Відтоді життя родини поділилося на "до" та "після".

На той момент батьки Ростика ще не знали, наскільки це страшний діагноз і як важко з ним жити. Постійні проколи маленьких пальчиків по 20 разів на добу, нескінчені ін'єкції інсуліну та рахування їжі. В той час про існування сенсорів в Україні взагалі не чули. Але з часом вони почали з'являтися, та коштували забагато. Така ж ситуація існує і сьогодні. На жаль, держава не забезпечує цими пристроями безкоштовно. Мати Ростика не має змоги повноцінно працювати, доходів чоловіка не вистачає. Живе родина в Миколаєві, де наймають житло.

Ростик навчається в третьому класі. Він відкритий до спілкування хлопчик і має достатньо друзів. Займається футболом та цікавиться інформатикою, але йому складно витримувати великі фізичні навантаження. Мати хлопчика просить допомогти із придбанням сенсорів.