Полянська Кіра, 7 років, м.Мена

Кірі сім років. Весела, нестримна, іноді шалена, дуже допитлива дівчинка, яка залюбки пізнає цей світ. Вона дуже комунікабельна, любить активні ігри, танці, співи та малювання. Навчається дівчинка у другому класі й дуже любить школу. Настільки, що забрати її додому, іноді для мами, буває цілою проблемою. А її улюблений предмет - англійська мова. Вдома на неї чекає пухнастий улюбленець – котик Мурчик, який додає затишку, тепла й радості в її життя.

Дитинство Кіри було непростим майже від самого народження. Важкі пологи, а вже у три місяці виявили проблеми із серцем. До всього додався ще один діагноз - цукровий діабет 1 типу, коли дівчинці не було й півтора роки. Батьки помітили сильну спрагу, Кіра багато пила води, різко схудла, перестала їсти, стала млявою та слабкою. До лікарні потрапили вже з критично високим рівнем цукру.

Відтоді, вже понад шість років Кіра живе з діабетом. Та ця хвороба досі залишається  непередбачуваною: сьогодні рівень цукру може бути стабільним, а завтра ситуація зовсім інша. На нього впливає не лише їжа, а й настрій, гормональні зміни, фізична активність і навіть погода. Тому контроль глюкози - це щоденна турбота, яка не припиняється ні на мить.  За ці роки родина навчилася краще контролювати діабет і пристосовуватися до життя з ним. А сама Кіра цього року стала набагато самостійнішою. Раніше вона боялася вимірювати цукор і самостійно робити уколи, а тепер навіть у школі справляється з цим сама. Полегшують контроль рівня цукру сенсори безперервного моніторингу. Вони значно полегшують життя Кіри, дозволяють стежити за цукром без постійних проколів пальців, бачити його зміни та почуватися впевненіше серед інших дітей. Однак,  для родини Кіри,  на жаль - це розкіш, яку вони не можуть дозволити собі регулярно.

Дівчинка зростає в люблячій родині, де поруч завжди є мама, тато й бабуся, також дідусь часто тішить її своєю увагою та подарунками. Вони підтримують Кіру та допомагають долати щоденні труднощі. Мама займається домогосподарством, а всі витрати  на забезпечення сім’ї лежать лише на батькові, який також  хворіє на цукровий діабет.

Батькам важко просити про допомогу,  але заради донечки вони щиро звертаються за підтримкою. Сенсори – це не зручність,  а необхідність для життя з  цукровим діабетом. Станемо  для Кіри підтримкою! Просимо допомогти їй щодня контролювати діабет без болю, менше хвилюватися через коливання рівня глюкози та радіти звичайному дитинству. Кожен внесок  - важлива допомога!