Подейко Ганна, 7 років, м.Бориспіль

Ані вже 7 років. Саме 7 років життя боротьби за кожен зроблений крок вперед. Кожен зроблений правильний рух – це перемога. Саме той рух, про який ми, фізично здорові люди, навіть не замислюємось . Як повернутись, як підвестися, хоч з чиєюсь допомогою, як взяти ложку в руку, щоб відчути сили в руках. Це зовсім небагато того, що Аня долає кожен день, кожну годину, кожну хвилину.

Аня - друга дитина в сім'ї, очікувана дитина. Нічого не віщувало біди. Вся вагітність, пологи в межах норми. Довгоочікувана виписка з пологового будинку і начебто здорова дитина. Але це друга дитина, і мама знала, що повинна вміти дитина на кожному місяці свого життя.

І тут почались вагання та нерозуміння. Що відбувається? Дитина не фіксує погляд, не бере іграшки, дивно тягне голову в бік, не тримає голови зовсім.... З цього все і почалось. Лікарні, обстеження, реабілітації. Діагноз ДЦП у 1,6 місяців, епілепсія. Знов лікарні та реабілітація. І в 6 років новий діагноз F72, якщо коротко тяжка розумова відсталість, ще рухові порушення та епілепсія. І жодної відповіді на питання- як так сталось? Коли? В родині навіть ніколи не задають питання – чому. Бо на це питання найти відповіді не можливо.

Сім'я Подейко військова. Папа Ані військовий вже більше 20 років. Мама бухгалтер у військовій частині.  Ще в Ані є сестричка Женя, яка вже вчиться у 10 класі. Женя, як і вся родина, має певну мету стосовно Ані. Одну мету на всіх. Вони вірять, що вона обов'язково здійсниться. Наразі родині потрібна допомога в придбанні проти судомних ліків для Ані.