Манько Микола, 10 років, м.Полтава

Десятирічний Микола – добрий та життєрадістни хлопчик, учень 5 класу художнього ліцею. Обожнює гончарство та активний відпочинок, зокрема походи в ліс. Але вже майже два роки він живе з невиліковною хворобою – інсулінозалежним цукровим діабетом 1 типу, що значно ускладнює дитинство хлопця.

За цей час в його родині навчилися жити в нових особливих умовах: постійний прорахунок їжі, а потім підрахунки інсуліну та уколи, від 7 до 15 прколів пальчиків задля вимірювання рівня цукру. При будь-якій активності в Миколи спостерігаються різкі та значні коливання цукру. Та попри великі труднощі життя з діабетом Микола не здається та прагне жити звичайним життям. 
 

Хлопець потребує сенсорів безперервного моніторингу, що дозволять слідкувати за рівнем цукру без численних проколювання пальців та вчасно реагувати на небезпечні коливання рівня цукру.
 

Самотужки родині важко забезпечити таким необхідним моніторингом Миколу, тому мама звертається по допомогу, щоб полегшити життя синочка. 
 

Кожен внесок на підтримку Миколи - це його шанс продовжувати втілювати свої мрії, займатися улюбленими справами та бути у безпеці щохвилини.