Місяць тому Насті Шелеспанской виповнилося 13 років. Зустріти свій день народження Насті довелося в лікарняних стінах. У січні цього року лікарі виявили у неї рак. Після обстежень і операції на шиї встановлений остаточний діагноз - саркома Юінга. Народження Насті далося її мам не просто. Пологи

«Шановні співробітники, благодійники БФ« Сподіваюсь і вірю» та люди з великим серцем! , - такими словами починається лист, отриманий днями від мами Єгора Горбунова. - Від усієї нашої родини, а також від усіх наших рідних і близьких хочемо висловити вам величезну подяку за те, що не залишили наше прохання про допомогу без відповіді. Величезне спасибі вам за небайдуже ставлення до чужої біди, за розуміння, за високий професіоналізм у вашій роботі! Завдяки небайдужим людям, вашому фонду, в 2018 році Єгорчику було зроблені 7 операцій по заміні шунта. Операції дали йому шанс відновитися і жити далі. Ми дуже вдячні за підтримку і за допомогу медикаментами. ». За час, що минув з моменту останнього збору Єгор дуже змінився. Він підріс, змужнів. З 1 вересня хлопчик вперше піде до спеціалізованої школи. Батьки покладають великі надії на навчання і що дитина стане більш соціально розвинутим, адже раніше він був на домашньому навчанні. Єгору дуже подобається спілкуватися з дітками, але так як він відстає в розвитку, то йому не завжди вдається висловити свої емоції і думки. Мама щодня водить сина в реабілітаційний центр, де з ним займаються логопеди, психологи, вчителі музики. А з учителем фізкультури Єгор грає в баскетбол. Також любить малювати і складати

З початком навчального року нам надійшли хороші новини. Мама Антипова Льоші з села Троїцьке Запорізької області, написала нам, що Олексій пішов у 1-го вересня в школу. А головне, зір у нього тепер нормальний! Це дуже приємне для нас повідомлення підтвердило, що

У червні Артему виповнилося п'ять років. У нього є тільки одне бажання - одужати. У лютому хлопчикові був поставлений несподіваний і страшний діагноз: екстранодальна неходжкінська В-клітинна лімфома. Так Артем опинився в онковідділенні ХОДКЛ №1. Він уже так звик до відділенняя, що майже всіх жінок мамами вважає. Артем може до кожної підійти притиснутися, поспілкуватися. Дуже сумує за мамою, так як на лікуванні знаходиться з татом, а мама з сестричкою чекають його вдома. Артем почуває себе добре, веселий, весь час всіх смішить. Любить, коли йому дають приз з «Коробки хоробрості» і першим біжить здавати аналізи. Артем,

«Дякую за допомогу в препаратах», - передаємо слова подяки жертводавцям від матері Саші Войтовича. Хлопець продовжує боротьбу за своє життя. Його діагноз – важка набута апластична анемія. При цьому захворюванні порушується робота кровотворної системи, кістковий мозок перестає виробляти власні клітини крові: еритроцити, тромбоцити і